Юридичний лікнеп для майбутніх мам
Держава зобов’язана захищати дитинство та материнство, створювати умови для благополуччя сім’ї. Трудове законодавство забороняє будь-яку дискримінацію вагітних жінок і молодих мам, навіть забезпечує їм певні переваги – захист від звільнення, обов’язкове працевлаштування у разі скорочення, переведення на легшу роботу.
У період вагітності та догляду за малюком жінка потребує особливого захисту та підтримки. Українські закони забезпечують чимало пільг вагітним і молодим мамам, однак роботодавці зовсім не поспішають ознайомлювати майбутніх матусь зі всіма нюансами трудового законодавства. Саме тому на гарячу лінію «Трудової солідарності» надходить чимало запитань від вагітних і жінок у декретній відпустці. Чи можуть відмовити у прийнятті на роботу або ж звільнити у зв’язку з вагітністю? На яку відпустку може розраховувати майбутня мама? Відповіді на основні запитання підготували юристи «Трудової солідарності».
Особливості працевлаштування, роботи і виходу в декрет регулюються Кодексом законів про працю (КЗпП).
Згідно статті 184 цього Кодексу, забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов’язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років. Ця стаття поширюється також на одиноких матерів, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда.
У разі відмови у прийнятті на роботу зазначеним категоріям жінок власник підприємства або уповноважений ним орган зобов’язані повідомити їм причини відмови у письмовій формі. Відмова у прийнятті на роботу може бути оскаржена у судовому порядку.
Зверніть увагу! Не допускається звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, одиноких матерів за наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда. Виняток становлять випадки повної ліквідації підприємства, установи, організації – тоді допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням. Обов’язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їхнього звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.
Кодекс також забороняє залучення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, до робіт у нічний час, до надурочних робіт і робіт у вихідні дні та направлення у відрядження. Статтею 177 КЗпП передбачено, що жінки, які мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дітей-інвалідів, не можуть залучатися до надурочних робіт або направлятись у відрядження без їхньої згоди.
Вагітність і поява малюка – серйозна причина для полегшення умов праці, переведення жінок на легшу роботу регулюється статтею 178 КЗпП. Вагітним жінкам відповідно до медичного висновку знижуються норми виробітку, норми обслуговування або вони переводяться на іншу роботу, яка є легшою і виключає вплив несприятливих виробничих факторів, зі збереженням середнього заробітку за попередньою роботою. До вирішення питання про надання вагітній жінці відповідно до медичного висновку іншої роботи, яка є легшою і виключає вплив несприятливих виробничих факторів, вона підлягає звільненню від роботи зі збереженням середнього заробітку за всі пропущені внаслідок цього робочі дні за рахунок підприємства, установи, організації. Жінки, які мають дітей віком до трьох років, в разі неможливості виконання попередньої роботи переводяться на іншу роботу зі збереженням середнього заробітку за попередньою роботою до досягнення дитиною віку трьох років. Якщо заробіток жінок на легшій роботі є вищим, ніж той, який вони одержували до переведення, їм виплачується фактичний заробіток.
Відпустки у зв’язку з вагітністю, пологами і для догляду за дитиною
Питання надання відпусток молодим матерям регламентується статтею 179 КЗпП. На підставі медичного висновку жінкам надається оплачувана відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами тривалістю 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів — 70) календарних днів після пологів, починаючи з дня пологів.
Тривалість відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами обчислюється сумарно і становить 126 календарних днів (140 календарних днів — у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів). Вона надається жінкам повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів.
За бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з виплатою за ці періоди допомоги відповідно до законодавства.
Підприємства, установи та організації за рахунок власних коштів можуть надавати жінкам частково оплачувану відпустку та відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості.
Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років не надається, якщо дитина перебуває на державному утриманні.
У разі, якщо дитина потребує домашнього догляду, жінці в обов’язковому порядку надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку.
Відпустки для догляду за дитиною можуть бути використані повністю або частинами також батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною.
Варто зазначити, що у разі надання жінкам відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами власник або уповноважений ним орган зобов’язаний за заявою жінки приєднати до неї щорічні основну і додаткову відпустки незалежно від тривалості її роботи на цьому підприємстві, в установі чи організації в поточному робочому році.
Згідно статті 181 КЗпП, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю. Проте час цих відпусток до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку, не зараховується.
Право на відпустку мають також жінки, які усиновили дітей. Як сказано у статті 182 КЗпП, жінкам, які усиновили новонароджених дітей безпосередньо з пологового будинку, надається відпустка з дня усиновлення тривалістю 56 календарних днів (70 календарних днів — при усиновленні двох і більше дітей) з виплатою державної допомоги у встановленому порядку.
Жінкам, які усиновили дитину з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, старше трьох років, надається одноразова оплачувана відпустка у зв’язку з усиновленням дитини тривалістю 56 календарних днів (70 календарних днів — при усиновленні двох і більше дітей) без урахування святкових і неробочих днів після набрання законної сили рішенням про усиновлення дитини. Ця відпустка може бути використана також батьком дитини.
Окрім того, вагітні жінки та матері мають право на матеріальну допомогу та путівки на пільгових умовах: «Власник або уповноважений ним орган повинен у разі необхідності видавати вагітним жінкам і жінкам, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дітей-інвалідів, путівки до санаторіїв та будинків відпочинку безкоштовно або на пільгових умовах, а також подавати їм матеріальну допомогу», — сказано у статті 185 КЗпП.
