Вічний мент — ПНХ. І кілька слів про розгін Майдану

Застосування зброї до людей з Майдану – черговий сигнал того, що Україна йде не туди. Ми стояли за зміну системи, а не за візуальні забаганки нової влади. Міліціонер – не герой доти, доки сліпо виконує накази влади та забуває, що він сам з народу.

Майдан: відпочатку ми були несхожі
Ніяка влада не має права підіймати руку на мирний протест. Навіть якщо він не вписується в естетичні поняття офісного планктону та корупціонерів з Банкової.
Ми були разом, бо ми мали різні проекти України. Відпочатку Майдан був різний. Для тих, кого не пускали на головну сцену, нашою профспілкою було організовано вільну сцену. Хтось віддавав перевагу коктейлям.
Найбільшу огиду і тоді і зараз викликають ділки від політики, які торгувалися, сидячи в ресторанах у “Пасажі”, ділячи посади та плануючи влізти в теплі крісла. Ми ще до них прийдем – дайте їм проявити себе.

Після Майдану: важко та сумно бути попереду
Ми передбачили проблеми після революції та чітко стояли на захисті інтересів киян.
Зараз сотники погрожують чиновникам, а бійці 72-ї бригади викликають неоднозначне ставлення до себе. Ще 6 червня ми організовували Марш миру. Ми першими сказали, що основною цінністю є життя людей. Нас почули вояки та жителі Сходу, прості українці Волині та Вінничини. Лише байдужі скельця моніторів “офісної сотні” збурювали нас коментарями. Зараз наші гасла єднання в ім’я миру – актуальні для всіх. На жаль, ціною життів, які можна було врятувати.
Ми користувалися правом на повстання, малюючи власний проект України. Там не було місця для корупції, погіршення умов життя громадян і торгівлі інтересами.
Ще 30 червня ми вийшли на “Тарифний майдан”. І знову спрогнозували – мало кого не турбують проблеми гарячої води та опалення в Києві. По регіонах – ще гірше.
Тоді вперше ми побачили, що “Майдан” (так називали себе ті, хто там лишився) відірвалися від народу. Представники “самооборони” напали на наші намети.

“Вічний мент” – ПНХ
Втім, ми йдемо далі. І тому нас лякає цинізм із яким влада розганяє Майдан.
Сучасні майданівці явно не фіалками торгують. І не воду святу п’ють. Та чи дає це право виштовхувати їх, застосовуючи озброєних людей?
Змусивши втекти Януковича, ми сподівалися на зміни. Розгон Майдану – це воскресіння Вічного Мента – пострадянського корумпованого голема, нездатного до співчуття. Нагадаємо, бездушне творіння рабина Бен Бецацеля могло переступати закон, чого собі не могли дозволити релігійні члени громади.
У сучасній Україні – Вічний Мент є големом, яким влада чинить чорні справи. Щоб потім з чистими очима говорити про благодійність і пожертви.
Пане Президенте, ми чудово пригадуємо Врадіївку та смерть Оксани Макар. Справу Гонгадзе та злочин екс-нардепа Лозинського. Ми чудово розуміємо, що ви хочете продемонструвати, розганяючи рештки Майдану – не найкращу, однак його частину.
Поки що ми кажемо: “Вічний мент” – ПНХ. Читайте між рядками…

Віталій Махинько, профспілка “Трудова Cолідарність”