Заява «Трудової солідарності» на захист прав і свобод українців
Активісти «Трудової солідарності» виступали проти свавілля влади та відстоювали право на протест і свободу мирних зібрань при режимі Януковича. Ми організували «Відкритий мікрофон» на Майдані, де кожен міг вільно висловити свою думку. Ми переконані, що саме забезпечення прав і свобод українців, гарантоване ст.3 Конституції України, є основою демократичного соціального суспільства.
Останнім часом в Україні відбуваються процеси згортання демократії та переслідування громадських активістів, журналістів, які висловлюють громадянську позицію, відмінну від владної. При цьому справжні злочинці ̶ винні у розстрілах на Майдані, фінансуванні терористів і багатомільярдних корупційних схемах – залишаються непокараними. Тривожним сигналом став арешт журналіста Руслана Коцаби та інших «критиків мобілізації». Amnesty International вважає Руслана Коцабу в’язнем совісті, а Українська Гельсінська спілка – політичним в’язнем, проти арешту журналіста виступило багато українських правозахисників. Ми не підтримуємо та не даємо оцінки позиції Коцаби, однак вважаємо, що такий прецедент несе загрозу переслідування українців за їхні погляди та переконання, загрозу свободі слова та мирних зібрань.
В таких умовах фактично всі, хто наважується критикувати владу, попадають під маховик репресій. Однак саме аргументована критика влади, право на свободу мирних зібрань є тими демократичними інструментами, що дозволяють ненасильницьким шляхом досягнути прогресивних змін, реального верховенства закону та соціальної справедливості. Мораторій на критику влади призведе до ще більшого загострення протиріч в Україні та масового порушення базових прав і свобод громадян.
«Трудова солідарність» застерігає владу від репресій проти інакомислячих: такі дії грають на руку агресору і підривають міжнародний авторитет України як демократичної та правової Держави. Переслідування журналістів і громадських діячів за їхні погляди та переконання, навіть якщо вони не до вподоби владі, суперечить Конституції України (ст.34), європейській Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ст.10) та Загальній декларації прав людини ООН (ст.19).