Готуй сани влітку, а відпустку взимку!
Готуй сани влітку, а відпустку взимку. Якщо ви справді хочете, щоб ваш відпочинок минув, як заплановано, та був позбавлений прикрих несподіванок у вигляді неузгодженого графіку відпусток або затримки із відпускними виплатами, готуватися необхідно заздалегідь. І краще детально вивчити свої законні права та обов’язки керівництва щодо працівників.
Право на відпустку гарантується ст. 45 Конституції України для кожної особи, яка працює. Законодавство України не містить положень, які б встановлювали категорії працівників, що мають першочергове право на відпустку саме в літній період.
Водночас, Закон України «Про відпустки», виділяє певні категорії працівників, яким відпустка за їх бажанням надається у зручний для них час, хоча й не обов’язково саме в літній період. Наприклад: жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда, одиноким матерям, інвалідам. Також, для певних категорій працівників (наприклад, педагогічним, науковим, науково-педагогічним працівникам, спеціалістам навчальних закладів) щорічні відпустки повної тривалості надаються у період літніх канікул. Отже, кожен працівник має право на відпустку в літній період, але це питання має бути попередньо узгоджене у графіках черговості надання відпусток, які складаються як з урахуванням інтересів працівника, так роботодавця і виробництва.
Згідно ст.79 Кодексу законів про працю (КЗпП) щорiчнi основна та додатковi вiдпустки повної тривалостi у перший рiк роботи надаються працiвникам пiсля закiнчення шести мiсяцiв безперервної роботи на даному пiдприємствi, в установi, органiзацiї. У разi надання зазначених вiдпусток до закiнчення шестимiсячного термiну безперервної роботи їх тривалiсть визначається пропорцiйно до вiдпрацьованого часу, крiм визначених законом випадкiв, коли цi вiдпустки за бажанням працiвника надаються повної тривалостi.
Щорiчнi вiдпустки за другий та наступнi роки роботи можуть бути наданi працiвниковi у будь-який час вiдповiдного робочого року.
Конкретний перiод надання щорiчних вiдпусток у межах, установлених графiком, узгоджується мiж працiвником i власником або уповноваженим ним органом, який зобов’язаний письмово повiдомити працiвника про дату початку вiдпустки не пізніш, як за два тижнi до встановленого графiком термiну.
Подiл щорiчної вiдпустки на частини будь-якої тривалостi допускається на прохання працiвника за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днiв.
Невикористана частина щорічної відпустки має бути надана працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців пiсля закiнчення робочого року, за який надається відпустка.
Варто знати також про певні особливості законодавства, якщо вам «пощастило» захворіти під час відпустки. Згідно ст.80 КЗпП, якщо до моменту початку відпустки працівнику видано листок непрацездатності, початок відпустки повинен бути перенесений на інший термін (ч.4 ст. 80 КЗпП; ч. 4 ст. 11 Закону «Про відпустки»). Якщо непрацездатність настала в період відпустки, відпустка підлягає подовженню на кількість календарних днів, протягом яких працівник хворів. Працівник одержує право на подовження щорічної відпустки у разі непрацездатності незалежно від того, підлягає виплаті за період тимчасової непрацездатності допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю чи ні (відповідно до абзацу третього п. 2 ст. 35 Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, обумовленими народженням і похованням» при настанні тимчасової непрацездатності в період щорічної відпустки допомога виплачується тільки у випадках, якщо непрацездатність викликана захворюванням або травмою, не пов’язаною з нещасним випадком на виробництві). Інша справа, якщо працівник не зацікавлений у подовженні відпустки на ту кількість днів непрацездатності, за яку він не має права на одержання допомоги з державного соціального страхування.
Якщо на вашу відпустку припали святкові і неробочі дні, при визначеннi тривалостi щорiчних вiдпусток вони не враховуються.
