Як поєднати навчання і роботу
Працювати та одночасно здобувати освіту – така практика поширена у всьому світі. В українському законодавстві закріплені норми, які мають забезпечити право робітників навчатися без відриву від виробництва. Однак дуже часто у працюючих студентів-заочників на цьому ґрунті виникають конфлікти з роботодавцями. Які аргументи поможуть переконати керівника – підкажуть наші юристи.
На гарячу лінію «Трудової солідарності» надходить чимало дзвінків від студентів-заочників щодо юридичного врегулювання трудових відносин із працедавцем: «Працюю бухгалтером і одночасно навчаюся на третьому курсі заочного відділення Київського національного торговельно-економічного університету. Чи можуть мені відмовити у наданні відпустки на навчання?», — запитує Світлана з Кіровоградщини.
«Українські роботодавці не поспішають йти назустріч працюючим студентам, зокрема, «відпускати» на сесію. Однак слід пам’ятати, що чинне законодавство зобов’язує працедавців забезпечувати працівникам умови для поєднання роботи і навчання, зокрема, надавати відпустки у зв’язку з навчанням. Тому у більшості випадків це не питання доброї волі керівника, а законне право працівника, порушення якого тягне за собою юридичну відповідальність», — прокоментував ситуацію голова незалежної профспілки «Трудова солідарність» Віталій Махинько.
Знання своїх прав – краща профілактика їх порушення. Чинне законодавство зобов’язує кожного роботодавця, незалежно від виду його діяльності та форми власності підприємства, створювати працівникам, які навчаються без відриву від виробництва, необхідні умови для поєднання роботи з навчанням. Це затверджено статтею 202 Кодексу законів про працю (КЗпП).
Залежно від типу закладу, де навчається працівник, розрізняють «види» відпустки у зв’язку з навчанням. У випадку навчання в вищих навчальних закладах та закладах післядипломної освіти (ст. 216 КЗпП, ст. 15 Закону про відпустки) — відпустка надається за умови успішного навчання. Її тривалість, залежно від конкретних обставин, складає від десяти календарних днів до чотирьох місяців.
Якщо відпустка у зв’язку з навчанням збігається зі щорічною відпусткою, то остання повинна бути перенесена на інший період (п. 4 ч. 2 ст. 11 Закону про відпустки). До того ж, згідно зі ст. 212 КЗпП, працівникам, які навчаються в навчальних закладах без відриву від виробництва, щорічні відпустки за їх бажанням приєднуються до часу проведення настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів, часу підготовки і захисту дипломного проекту та інших робіт, передбачених навчальною програмою. Окрім цього, працівникам, які успішно навчаються в навчальних закладах та бажають приєднати відпустку до часу складання іспитів, заліків, написання дипломних, курсових, лабораторних та інших робіт, передбачених навчальною програмою, щорічні відпустки, за їхнім бажанням, надаються повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на підприємстві (ст. 212 КЗпП, ст. 10 Закону про відпустки).
Важливий момент: відповідно до ст. 217 КЗпП на час додаткових відпусток у зв’язку з навчанням за працівниками за основним місцем роботи зберігається середня заробітна плата.
На завершення хочеться нагадати роботодавцям, що прагнення працівників поглибити свої знання та удосконалити практичні навички в кінцевому результаті позитивно відображається на роботі підприємства чи організації. Тому прагненню до професійного росту варто не перешкоджати, а всіляко заохочувати!
